Україна

Нацбезпека у законі

Cвоє “так” ініціативі глави держави сказали 265 нардепів. До симпатиків документу, окрім коаліційних БПП та “Народного фронту” долучилася і “Батьківщина”, лідер якої безпосередньо перед винесенням питання на голосування вщент розкритикувала проект закону. Представники “Самопомочі” не голосували, оскільки мали власний альтернативний законопроект, який вважають більш якісним.

Презентувати президентський законопроект до єдиного законодавчого органу країни прибув особисто секретар РНБО Олександр Турчинов.  Представляючи проект із трибуни парламенту секретар Совбезу зазначив, що документ опрацювали у взаємодії з експертами НАТО, ЄС і США, а його прийняття стане значним кроком на шляху впровадження стандартів Північноатлантичного альянсу в Україні.

Турчинов,  наголосивши, що законопроект є рамковим, резюмував: “Мінливість ситуації з безпекою робить неможливим і недоцільним визначення на законодавчому рівні детального переліку загроз національній безпеці. Саме тому цей законопроект передбачає, що такі загрози визначатиме стратегія національної безпеки України, а також галузеві стратегії”.

Примітно, що представники усіх фракцій в унісон заявляли, наскільки важливим в умовах не проголошеної війни є питання національної безпеки. Тим не менше, презентація документу тривала не більше п’яти хвилин. Представники  фракцій правлячої більшості прогнозують, що в процесі доробки законопроекту (за прогнозами коаліціантів остаточно до документу руки у депутатського корпусу не раніше, як через місяць)  до нього буде внесено більше тисячі поправок.

Чи не найбільше критики викликала норма про підпорядкування СБУ безпосередньо президенту. Опоненти влади обурювалися, мовляв, таким чином керування усім силовим блоком замкнеться на Банковій. Зрештою, уже в редакції першого читання в законопроекті врахували, що контроль за Службою безпеки України буде здійснювати парламент і пристрасті в будівлі під скляним куполом на Грушевського вщухли.

У законопроекті пропонується закріпити, що обсяг видатків на фінансування сектора безпеки та оборони має становити щонайменше 5% від запланованого ВВП, з яких не менше ніж 3% – на фінансування безпосередньо сил оборони.

Документ також передбачає, що фундаментальними національними інтересами є інтеграція України в європейський політичний, економічний, правовий простір, сферу безпеки, набуття членства в ЄС та НАТО.

Після результативного голосування Петро Порошенко подякував парламентарям за підтримку його законодавчої ініціативи. “Цей законопроект відкриває шлях до ефективнішої взаємодії з НАТО”, – написав гарант Конституції на своїй сторінці в Facebook.

Крім того, президент озвучив досить сміливий прогноз: “Дата закінчення АТО буде в травні. Ми переходимо до іншого формату оборони країни відповідно до прийнятого закону. Ми вводимо абсолютно нові і більш ефективні заходи по застосуванню Збройних сил, розширення наших оборонних можливостей і робимо це, тому що ми бачимо різке зростання рівня загрози на сході нашої країни. Порох треба тримати сухим”.

На думку експертів, президентський законопроект стосується виключно сектора оборони і не охоплює всі сфери, які традиційно належать до складових нацбезпеки. При цьому варто зауважити, що в схваленому “оборонному” проекті не врегульовані відносини між начальником Генштабу ЗСУ і головнокомандувачем ЗС, командувачем об’єднаних сил і командувачами видів, окремих родів військ, командувачами (керівниками) інших військових формувань.

Далі — більше. Усупереч стандартам НАТО, в законопроекті Міноборони залишається органом військового управління, хоча, згідно з цим самим законопроектом, його має очолювати цивільний міністр, який апріорі не може бути підпорядкованим президенту як верховному головнокомандувачу й здійснювати оперативне керівництво застосуванням ЗСУ. Втім, очевидно, що в процесі підготовки документу до другого читання усі ці протиріччя будуть зняті.

Тим часом, звертає на себе увагу песимістичний сценарій, який змалював в інтерв’ю “Урядовому кур’єру” очільник Міноборони Степан Полторак. Картина, яку окреслив профільний міністр повністю дисонує з заявою президента, який бачить світло в кінці воєнного тунелю вже в травні. Полторак, навпаки не виключає серйозного загострення на Донбасі: “Цілком очікуване продовження агресивних дій на Донбасі. Більше того, існує ймовірність переростання конфлікту в повномасштабну агресію Кремля”.

За його інформацією, Росія наразі зосередила на українському кордоні 19 батальйонно-тактичних груп чисельністю понад 77 тис. осіб. До складу угруповання входить майже тисяча танків, 2,3 тис. бойових машин, понад 1,1 тис. артилерійських систем і 400 систем залпового вогню. «Оперативні плани супротивника містять багато варіантів ведення бойових дій на нашій території. Росія використовує Донбас не тільки для вишколу військових, які потім воюють в інших гарячих точках, зокрема Сирії, а й як полігон бойового випробування військової техніки», – зазначив Степан Полторак. Примітно, що міністр оборони, хоча закон з нацбеспеки безпосередньо торкається очолюваного ним відомства, свою оцінку стосовно форми і змісту схваленого документу наразі так і не озвучив.

Випадково, але ні, вітчизняні депутати буквально в пожежному режимі розглядали безпекову стратегію саме в дні, коли 10 років тому у Бухаресті відбувся саміт НАТО, який охрестили «самітом великих та втрачених надій». Тоді Україна та Грузія так і не отримали очікуваний план дій щодо членства (ПДЧ) в Альянсі.

Виконання плану дій стосовно членства в НАТО проходить кожна країна, яка хоче приєднатися до цього блоку. З урахуванням того, що законодавчо- реформаторський віз в нашій державі рухається зі страшним скрипом, очікувати на швидке і серйозне “потепління” у відносинах з Альянсом не доводиться. Тим більше, що на Сході триває повномасштабна війна, а на поріг натівського дому не пускають держави, на території яких тривають бойові дії.

Наталія Ромашова

Схожі дописи