Розслідування

Декларації і декорації

До 1 квітня спільно з високопоставленими чиновниками декларації про доходи вперше мають подати і представники громадських організацій, сфера діяльності яких – боротьба з корупційним злом. В Національному агентстві за питань запобігання і протидії корупції (НАЗК) напередодні ухвалили чітке рішення, кого саме спіткатиме деклараційна доля.

Зокрема, мова йде про активістів, котрі являються керівниками або ж входять до управління громадських об’єднань та інших непідприємницьких товариств, які діють у сфері антикорупційної політики, систематично надають послуги у сфері антикорупційного моніторингу, отримують кошти в рамках реалізації різноманітних грантових проектів по запобіганню корупції.

Варто зауважити, що згідно із роз’ясненнями НАЗК, вимоги закону стосуються осіб, які безпосередньо здійснюють систематичну громадську діяльність у сфері запобігання корупції. Тобто, на секретарів, бухгалтерів та інший персонал норми деклараційного закону не поширюються.

З моменту появи у законодавстві норми про необхідність е-декларування громадськими активістами минув рік. За цей час  нововведення неодноразово і достатньо жорстко критикували як безпосередньо борці з корупцією, так і впливові іноземні політики та чиновники.

Днями з заявою про необхідність невідкладно скасувати е-декларації для активістів звернулися до представників української влади посли країн G7. Водночас посли закликали депутатський корпус Верховної Ради забезпечити тимчасове положення щодо звільнення від відповідальності осіб, які не подадуть декларацію у встановлений термін.

«Поточні вимоги щодо е-декларування не відповідають міжнародним зобов’язанням України і кращим міжнародним практикам. Вони перешкоджають залученню та збереженню кваліфікованих міжнародних членів наглядових рад державних компаній, що є необхідним для покращення корпоративного управління в Україні та покращення економічного зростання», – йдеться у спільній заяві диппредставників.

Окрім того, дипломати зауважили, що система декларування призначена для забезпечення підзвітності осіб, наділених публічними повноваженнями, а не для створення зайвого навантаження та тиску на громадянське суспільство. На переконання іноземних дипломатів, поточні вимоги «суттєво ускладнять боротьбу з корупцією в Україні».

В цьому контексті варто зауважити, що президент Петро Порошенко неодноразово заявляв, що скандальну норму щодо декларування активістів буде скасовано. Втім, не так сталося, як гадалося: поданий главою держави альтернативний антикорупційний законопроект викликав шквал критики з боку Венеційської комісії і, зрештою, в парламенті не зібралося мінімально необхідних для схвалення документу 226 голосів «За».

Обов’язкове декларування антикорупційних активістів було започатковано 23 березня 2017 року, коли Верховна Рада прийняла документ про внесення змін до закону «Про запобігання корупції». Цими змінами від подання е-декларацій звільнялись військовослужбовці, але, завдяки правці нардепа від «Народного фронту» Тетяни Чорновіл, тепер це стало обов’язком для представників громадських об’єднань.

Українська влада не виконала взятого нею зобов’язання, – це ключова теза заяви, з якою буквально за кілька днів до завершення терміну подання декларацій виступив  єврокомісар з питань політики сусідства Йоганнес Ган.  Крім того, він в унісон з послами країн G7 наголосив, що система декларацій про майно запроваджувалася для того, аби попереджати корупцію серед посадовців, суспільні вимоги до яких є значно іншими, ніж до представників ГО:

«Громадські активісти не є державними службовцями, а тому запровадження вимоги подання декларацій лише створює для них зайві обтяження та тиск, і підіграватиме тим, хто прагне зруйнувати зусилля України ефективно боротися з корупцією».

Гранично оперативно на критику, яка пролунала з-за кордону відреагували на Банковій:

«Петро Порошенко наполягає, що Верховна Рада і всі фракції без виключення, нарешті, повинні почути аргументацію громадянського суспільства, наших партнерів, глави держави й ухвалити відповідальне рішення про скасування електронного декларування для активістів. Законопроект про це поданий президентом ще влітку минулого року. Президент, зі свого боку, оперативно підпише закон», – заявили в адміністрації президента.

Іронія долі заключається в тому, що скасування злощасних норм, які не критикує хіба що лінивий, провалювала саме фракція БПП, а також «Народний фронт». Не підтримали представники провладних фракцій ініціативу скасувати скандальну норму і в ході екстреної наради, яка відбулася днями в кабінеті спікера Андрія Парубія. До речі, сам голова Верховної Ради на минулому тижні кілька разів безуспішно намагався внести до порядку денного законопроекти, що передбачали скасування «декларативної» норми. В якості пом’якшеного варіанту пропонувалося навіть не скасувати цю норму, а просто відтермінувати її у часі, але парламентарі навідріз відмовилися підтримати і таку формулу.

Андрій Парубій днями написав у своєму Twitter, що парламентарі планують у вівторок, 3 квітня першочергово  розглянути питання про скасування е-декларування для громадських активістів. Втім, виникає цілком закономірне питання: який сенс у цьому поспіху, якщо активісти-антикорупціонери за діючим нині законом мають подати декларації до 1 квітня? Та навіть якщо гіпотетично уявити, що володарі депутатських мандатів знайдуть законодавчу лазівку, що дозволить дати задній хід, зовсім не факт, що у сесійній залі знайдеться 226 голосів на підтримку подібної ініціативи.

Тим часом в парламентських кулуарах подейкують, що представники різних фракцій начебто вже дійшли згоди, що у разі нестачі голосів за повне скасування цієї норми, проголосують за декриміналізацію процесу неподання декларацій.

Наразі ж, зауважимо, за неподання декларацій або невірно відображені відомості загрожує штраф до 50 тис. грн, громадські роботи або тюремний термін до двох років. У парламентарів, які не підтримують ліквідацію антидеклараційної норми для громадських активістів в арсеналі єдиний залізний аргумент: будь-хто, кого покарають за порушення порядку декларування, має всі шанси захиститися в суді. Щоправда, про те, чи судить наразі українська Феміда, як і належить- з закритими очима, депутати відповісти не можуть, точніше- категорично відмовляються.

До речі: якщо в нашій державі за неподання декларацій передбачена кримінальна відповідальність, то у США, які називають колискою свободи і демократії- лише штрафи якщо податкова заповнить декларацію за вас сама і вирішить що ви не заплатили усі податки.

Окрім того, в Сполучених Штатах на недостовірність поданих даних дивляться досить лояльно і всі несуттєві помилки, які не призводять до зменшення податків просто ігнорують. Тобто, заплати податків трохи більше чим повинен, і заповнюй декларацію хоч наосліп. В Україні ж кожна кома, яка поставлена не в тому місці може кваліфікуватись як навмисне подання недостовірної інформації, а за це вже передбачена кримінальна відповідальність. Висновки робімо самі…

Схожі дописи